Казка. Чарівництво казкотерапії.

Казка - унікальний метод виховання, навчання і корекції, адже казка несе в собі знання про духовний розвиток, про соціальну реалізації людини і про взаємодію між персонажами в різних ситуаціях. З казки можна довідатися не тільки про можливі ситуації та їх наслідки, а й про те які варіанти дій існують і які з них ефективні, а які ні, казки вчать відчувати і проявляти емоції, а також розуміти почуття і емоції іншого. І відбувається це більше на несвідомому рівні, що робить казку потужним терапевтичним методом. Поговоримо про сказкотерапии.Сказкотерапия може здатися "дитячим" методом, однак така терапія ефективна не тільки з дітьми та підлітками, адже казка зачіпає "внутрішню дитину", який є в кожній людині.

Як людина сприймає казку? Казка зачіпає емоції, взаємодії героїв накладають проекцію на власні взаємини з оточуючими. Казка нагадує про моральні та соціальних нормах, про те, що таке "добре" і що таке "погано". Крім того, казка зачіпає несвідоме, якісь шаблони сприйняття або поведінки, які людиною не усвідомлюються.

Іншими словами, казкотерапія безсумнівно потужний метод. В роботі можна використовувати не тільки казки, але і притчі, байки чи міфи.

Кілька слів про казку для батьків. Ви можете використовувати казку для налагодження контакту з дитиною або для впливу на поведінку дитини. Наприклад казка для неслухняного дитини: можна скласти казку разом з дитиною або зробити це самостійно і розповісти перед сном. Повірте, казка покаже свою чарівну силу.

Казкотерапія - це ціла виховна система, тільки казки треба вибирати з розумом, прочитайте самі текст, перш ніж читати його дитині, Ви самі зрозумієте "гарна" це казка чи ні. Робота з казкою - це її аналіз та обговорення, обов'язково обговоріть з дитиною казку, зробіть акцент на тих вчинках, на якому Ви хочете цей акцент зробити, наприклад, що герой прийняв допомогу друзів, хоча сам хотів все зробити, і завдяки друзям все вийшло ще краще. Закріпіть ті знання, які дитина отримала з казки.

Казка - це завжди чарівництво, просто дорослі забувають про це, а згадати - ніколи не пізно!