Що таке апатія і як з нею боротися?

Апатія - це стан байдужості до всього що відбувається, пригніченість емоцій і зниження або повна відсутність інтересів і прагнень. Апатичний людина практично відразу помітний оточуючим, так як він не виявляє емоцій, йому байдуже що відбувається навколо, у нього немає внутрішніх мотивів та спонукань до чого-небудь, і немає ніяких бажань, крім як лежати і нічого не робити. Часто в такій ситуації люди кажуть "я в депресії", проте депресія - це зовсім інше поняття і ми поговоримо про нього пізніше. А зараз все-таки детальніше про те, що таке апатія і як з нею бути.

Апатія - це коли людина не може зосередитися, буквально не може "примусити себе" працювати або робити домашні справи, коли розуміючи всю відповідальність, людина не може сконцентруватися і на тлі всього цього він відчуває один стан "мені все одно", він байдуже відноситься до тому що навколо, йому не хочеться вникати в розмови, не хочеться йти на свято, не хочеться нічого, так як немає у нього всередині спонукання до якої-небудь діяльності. При цьому емоційні прояви дуже слабкі, оскільки для прояву емоцій також потрібно внутрішні спонукання.

Апатичний людина більшу частину часу проводить практично нерухомо, він нікуди не ходить, може навіть з ліжка не вставати, не вмиватися і не розчісувати. Він відчуває себе млявим, втомленим і знесилені.

Звідки береться апатія? Чому раптом на людину "нападає" байдужість і млявість?

Найчастіше апатія розвивається внаслідок перенесених захворювань (важкі застуди, наприклад), авітамінозу, емоційного вигорання (це стан фізичного, емоційного і розумового виснаження, частіше в сфері допомагають професій, де спостерігається висока концентрація спілкування з людьми або висока відповідальність за їх життя), а також в результаті пережитої кризи або тривалого фізичного або емоційного напруження.

Іншими причинами апатії можуть бути психічні захворювання, наприклад шизофренія, депресія чи будь-які інші захворювання. Тому, якщо апатія має затяжний характер (два тижні і більше), з'являються провали в пам'яті або труднощі інтелектуальної діяльності, то з такою апатією слід звертатися до фахівців.

У ситуації норми, апатія - якийсь "дзвіночок" про те, що Ви живете не в тому режимі, який Вам зараз під силу, а значить якийсь емоційний і фізичний спад є нормальним станом, адже всі процеси в організмі мають хвилеподібний перебіг. Після підйому - приходить спад, головне, щоб чергування нашої стану не були частими і яскраво вираженими, наприклад від ейфорії до істинної депресії.

Такий "дзвіночок" у вигляді апатії дає зрозуміти, що треба міняти режим, себе або ситуацію. Якщо людина володіє сильною волею, амбіціями і твердими переконаннями, він "не дозволить собі" знаходитися в апатії і почне всіма силами "виймати" себе з цього стану, що може призвести до погіршення стану, оскільки до фізичного і емоційного дискомфорту приєднається психологічний дискомфорт, а саме буде наростати комплекс приниження: "зберися, слабак, йди до бою!" або "що за нісенітниця, ти ж залізобетонний, давай пробивати стіни далі", або людина навмисно стане навантажувати себе додатковою діяльністю. Від такого порядку справ сил не додасться, апатія не зникне, а ось до депресії буде вже не далеко.

Однак хочу зазначити, що це не означає ніби слід пасивно зануритися в стан апатії і насолоджуватися поки само собою не пройде. "Віддаватися" у владу апатії не варто, але і збільшувати навантаження не можна.

Якщо людина не володіє сильним характером, він може впасти в іншу крайність, а саме почне "допомагати" собі впоратися з апатією за допомогою ліків або алкоголю. Таке рішення не тільки не допоможе впорається з апатією, а в кілька разів підсилить симптоми, та ще й додасть інші труднощі.